Формування навичок підтримки у працівників закладу освіти у кризових ситуаціях

     У сучасних умовах працівники закладів дошкільної освіти щодня стикаються з викликами, які потребують не лише професійних знань, а й уміння надати емоційну підтримку дітям, батькам та колегам. Саме тому важливим напрямом роботи є формування навичок першої психологічної допомоги у кризових ситуаціях.

     Перша психологічна допомога — це підтримка людини, яка пережила сильний стрес, налякана, розгублена або емоційно виснажена. Її головна мета — допомогти людині відчути безпеку, стабілізувати емоційний стан та повернути здатність діяти.

     Алгоритм надання першої психологічної допомоги

1. Забезпечити безпеку

Насамперед необхідно переконатися, що людині нічого не загрожує. Важливо відвести її у тихе, безпечне місце, подалі від джерела стресу або великого скупчення людей.

2. Встановити контакт

Спокійним голосом зверніться до людини:

– «Я поруч».
– «Ви зараз у безпеці».
– «Я допоможу вам».

Говоріть повільно, чітко та доброзичливо. Не можна кричати, засуджувати або знецінювати переживання людини.

3. Заспокоїти та стабілізувати стан

Допоможіть людині:

– повільно та глибоко дихати;
– сісти або випити води;
– зосередитися на теперішньому моменті;
– відчути опору під ногами;
– переключити увагу на навколишні предмети.

Корисною є вправа «5–4–3–2–1»:

– назвати 5 предметів, які людина бачить;
– 4 звуки, які чує;
– 3 речі, яких може торкнутися;
– 2 запахи;
– 1 смак.

4. Вислухати без тиску

Людині важливо відчути, що її чують та розуміють. Не потрібно змушувати говорити. Достатньо уважно слухати, підтримувати та бути поруч.

5. Допомогти звернутися за подальшою підтримкою

Якщо стан людини не покращується або є загроза її здоров’ю, необхідно звернутися до психолога, медичних працівників або інших фахівців.

     Психологічна допомога при панічній атаці

      Панічна атака — це раптовий напад сильного страху або тривоги, який супроводжується фізичними симптомами:

– прискореним серцебиттям;
– тремтінням;
– задухою;
– запамороченням;
– відчуттям втрати контролю.

     Як допомогти:
1. Залишайтеся спокійними.


2.Говоріть короткими фразами:
– «Це мине».
– «Ти у безпеці».


3.Допоможіть відновити дихання:
– вдих носом на 4 рахунки;
– повільний видих ротом на 6 рахунків.
Запропонуйте зосередитися на реальності:
– назвати своє ім’я;
– описати предмети навколо.


4.Не лякайте людину та не говоріть:
– «Заспокойся негайно».
– «Нічого страшного».


     Психологічна допомога при істериці

     Істерика — це сильний емоційний вибух, під час якого людина може голосно плакати, кричати, хаотично рухатися або втрачати контроль над поведінкою.

     Як допомогти:

1.Усунути сторонніх глядачів та подразники.


2.Говорити спокійно та впевнено.


3.Не сперечатися та не кричати у відповідь.


4.Забезпечити фізичну безпеку людини.


5.Допомогти переключити увагу:
– запропонувати воду;
– попросити сісти;
– дати просте завдання.


6.Після завершення істерики дати можливість відпочити та відновитися.


     Психологічна допомога при страху

     Страх є природною реакцією організму на небезпеку.

У кризових ситуаціях він може проявлятися у дітей та дорослих через:

– плач;
– тремтіння;
– заціпеніння;
– небажання говорити;
– прагнення сховатися.

     Як допомогти:

1.Бути поруч та демонструвати спокій.


2.Говорити м’яким голосом:
– «Я поряд».
– «Ти у безпеці».


3.Не висміювати страхи людини.


4.Допомогти відновити контроль над тілом:
– повільне дихання;
– легкі рухи руками;
– обійми (за згодою людини).


5.Відволікти увагу:
– запропонувати воду;
– поговорити про знайомі речі;
– для дітей — іграшку, малювання чи гру.

    Формування навичок психологічної підтримки у працівників закладу освіти є важливою складовою створення безпечного та підтримувального освітнього середовища. Уміння вчасно підтримати дитину чи дорослого допомагає знизити рівень тривоги, запобігти погіршенню емоційного стану та зберегти психологічне здоров’я всіх учасників освітнього процесу.